Олія чайного дерева.

Блідо-жовта або блідо-зелена (блідо-оливкова) легка текуча рідина з сильним характерним пряним, терпко-гіркуватим, камфарним запахом з відтінками запаху мускатного креху, кардамону та евкаліпту.
Основні компоненти олії:
α-туйєн, α- і β-пінен, сабінен, мирцен, α-фелландрен, α-іγ-терпинен, цимен, лимонен, 1,8-цинеол, сабіненгідрат, терпинолен, терпінен-4-ол, α-терпінеол, піперитол , α-копаєн, α- і γ-гурьюнен, каріофілен,аромадендрен, гумулен, γ-елемен, α-мууролен, δ-кадинен, кадіна-1,4-дієн, глобулол, виридофлорол, гвайол, δ-евдесмол, епі- δ-евдесмол, 1-епі-кубенол. Кількість сесквітерпенових сполук становить близько 4%. У хімічному складі олії міститься 4 компоненти, які навряд чи зустрічаються ще де-небудь у природі: виридифлорен (до 1%), В-терпінеол (0,24%), L-терпінеол (сліди) та алігексаноат (сліди). Загалом у складі олії виявлено понад 480 органічних компонентів.
На думку австралійських фахівців, основним бактерицидним компонентом є терпін-4-ол. Тому австралійський стандарт на масло чайного дерева (AS 2782-1985) встановив, що продажне масло не повинно містити менше 30% терпін-4-олу. Висловлювалося думка, що 1,8-цинеол при підвищених концентраціях здатний викликати подразнення шкіри чутливих людей. Тому за австралійськими стандартами в маслі вміст 1,8-цинеолу не повинен перевищувати 15%. В результаті селекційної роботи в Австралії створюються плантації чайного дерева з низьким вмістом 1,8 цинеолу.
Ця думка, щоправда, не підтверджується результатами медико-біологічних випробувань самого 1,8-цинеолу, виконаними RIFM в 1975 р. Ці результати показали, що навіть 16%-ний розчин 1,8-цинеолу в петролятумі не викликає за 48 годин ні подразнення шкіри людини, ні реакції сенсибілізації. Можливо, що у разі олії чайного дерева діло не тільки в кількості 1,8-цинеолу.
Дія:
антисептичний, бактерицидний, противірусний, протигрибковий, протизапальний, імуномодулюючий, загальностимулюючий, в'яжучий, відхаркувальний, потогінний, антитоксичний, протисвербіжний, протиблювотний, бальзамуючий, інсектицидний, ранозагоювальний.
Чайне дерево відоме в усьому світі як найсильніший антисептик і ефективний загоюючий засіб. Назва «чайне дерево» з'явилося у перших колоністів Австралії, які, використовуючи досвід аборигенів, заварювали листя Melaleuca alternifolia замість чаю. Корінні жителі Австралії вживали листя чайного дерева на лікування ран. Пізніше було встановлено, що сама рослина, відвари його листя і ефірна олія мають сильні антисептичні властивості і можуть з успіхом застосовуватися для лікування низки тропічних хвороб.
У двадцяті роки нашого століття почалося ретельне дослідження властивостей олії чайного дерева. У 1930 році в журналі австралійського товариства лікарів з'явилася цікава стаття Моріса Хемфрі (E. Morris Humphery), який встановив, що полоскання горла розчином 2 крапель олії чайного дерева на склянку води радикальним чином виліковує ангіну, що починається. Автор також встановив, що ця есенція приносить полегшення при запаленні ротової порожнини та глотки. На тодішніх медиків повідомлення про багатопланові можливості застосування листя австралійського чайного дерева справило велике враження. Інтерес до лікувальної дії заново відкритого лікарського засобу виявили і в інших країнах, наприклад, в Англії та Америці. Після цього масло чайного дерева почали використовувати у всіх випадках, коли інші ліки не давали результату, а саме при діабетичній гангрені, шкірному лишаї, стоматології, гінекології та при лікуванні грибкових захворювань шкіри.

виробництво ПП "Сільське господарство України"